Для тих, хто святкує День вишиванки
Кожний третій четвер травня в Україні святкують День вишиванки. Але науковці та дослідники стверджують, що правильна назва повинна звучати, як «День вишитої сорочки». Такого терміну «вишиванка» не існує. Це є сучасним визначенням одягу, який оздоблений вишивкою.
У нашому м. Лозова Харківської області неодноразово доводилося чути про те, що характерної вишивки, традиційного одягу для нашої місцевості не існує. Тому ділимося власними дослідженнями. Вчитель трудового навчання Громило Надія Юріївна та учні нашого закладу знайомлять із вишитими сорочками Лозівщини, які належать до періоду кінця ХІХ – початку ХХ ст.
Лозівський краєзнавчий музей має невелику кількість старовинних сорочок й серед них є навіть декілька чоловічих. Більшість виготовлена з домотканого конопляного полотна та оздоблена брокарівською вишивкою (технікою «косий хрест» у червоно-чорних кольорах).
Музей «Української народної вишивки», засновницею якого є Педяж Вікторія Анатоліївна, вчитель трудового навчання КЗ «Лозівський ліцей №11» складається з унікальної колекції (понад 100 експонатів). Речі із цієї колекції неодноразово були представлені на виставках у м. Лозова та м. Харкові (як традиційний одяг нашої місцевості).
Із ще більшою кількістю вишитих сорочок можна ознайомитися у Краснопавлівському краєзнавчому музеї. Тут зустрічаємо вишивку білим по-білому, мережані подоли (низ) сорочок, вишивку нитками чорного кольору. Та, окрім традиційного брокарівського стилю, є сорочки, які просто зшиті із домашнього полотна без вишивки.
Найцікавіші експонати, оздоблення лиштвою червоно-чорного кольору, «вирізування» та «курячий брід», знайшли у шкільному музеї с. Артільне. Деякі з них представлені разом із іншими предметами одягу в експозиції, а частина охайно складена у старовинну скриню.
Дякуємо всім, хто допомагав у дослідженні, яке тривало понад п’ять років. Пропонуємо переглянути звіт нашої роботи.
Коментарі
Дописати коментар